Санвузол для МГН — це туалет, спроєктований так, щоб ним могла самостійно скористатися людина в кріслі колісному, з милицями, з порушенням зору, вагітна жінка чи батько з дитячим візком. МГН — маломобільні групи населення: усі, кому важко подолати сходинку, вузькі двері чи дотягнутися до крана. У побуті таке приміщення називають по-різному — туалет для МГН, санвузол для інвалідів, інклюзивний туалет; у нормативних документах воно зветься універсальною кабіною або універсальним санітарно-гігієнічним приміщенням. Вимоги до такого санвузла встановлює ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», розділ 11.
Коли універсальна кабіна обов’язкова
За пунктом 11.4 туалет загального користування з універсальною кабіною потрібен у будь-якій громадській будівлі, якщо виконується хоча б одна умова:
Окремо в туалетах загального користування (для чоловіків і для жінок) передбачають кабіну для МГН, які кріслом колісним не користуються, але потребують поручнів. У ній двері обов’язково відчиняються назовні. Один із пісуарів розміщують на висоті 0,4 м, один з умивальників — на висоті 0,55 м від підлоги.
Розміри універсальної кабіни
Габарити — найчастіше питання й водночас те, у чому найбільше плутанини. Норма розводить два випадки: коли будівлю зводять з нуля і коли пристосовують наявну.
| Випадок | Ширина | Глибина |
|---|---|---|
| Нове будівництво | не менше 1,7 м | не менше 2,2 м |
| Реконструкція, капітальний ремонт | не менше 1,65 м | не менше 1,8 м |
| Рекомендовано при реконструкції | 1,7 × 2,2 м | |

Мінімальні розміри — не самоціль. Головна вимога норми звучить інакше: проєктне рішення має забезпечувати можливість маневрування на кріслі колісному. На практиці це означає вільну зону розвороту Ø 1500 мм, яку не перекривають ані двері, ані раковина, ані смітник. Збоку від унітаза лишають щонайменше 900 мм — це простір, з якого людина пересідає з крісла.
Універсальне санітарно-гігієнічне приміщення з окремим входом, яке облаштовують поруч із туалетами загального користування, має площу 6–9 м². Крім унітаза для дорослих у ньому передбачають дитячий унітаз, сповивальний столик, умивальник і гігієнічний душ.

Унітаз
Висота сидіння від підлоги — 0,4–0,48 м. Це принципово: зі стандартного унітаза на 0,36 м людина в кріслі колісному пересісти не зможе. Якщо унітаз розміщують у куті, мінімальна відстань від його осі до бічної стінки — 0,45 м.
Норма вимагає унітаз із функцією біде або підведення до нього змішувача з гігієнічним душем. Для відведення води передбачають трап згідно з ДБН В.2.5-64.
Поручні
Поручні встановлюють по обидва боки унітаза. Це та частина, де помиляються найчастіше: ставлять один поручень «щоб було», беруть трубу довільного діаметра або кріплять так, що поручень не витримує ваги дорослої людини.
| Відстань між поручнями | 0,7–0,75 м |
| Висота від підлоги | 0,7–0,8 м, нижній край на 0,2–0,3 м вище сидіння унітаза |
| Довжина | не менше ніж на 0,15 м далі переднього краю сидіння |
| Відстань від стіни до осі | не менше 70 мм |
| Переріз | круглий, діаметр 32–45 мм |
| Навантаження на відкидний | не менше 120 кг, рекомендовано 170 кг |
Принаймні один поручень має бути відкидним — із кріпленням до стіни або на окремій опорі до підлоги. Без нього людина не під’їде до унітаза збоку. Тримачі рушників, паперу та урна не повинні заважати користуванню поручнями: це окрема вимога норми, і саме її порушують, коли вішають диспенсер просто над відкидним поручнем.

Умивальник і дзеркало
Раковину кріплять так, щоб знизу лишався вільний простір 0,7 м — під’їхати кріслом. Тумба під раковиною цю вимогу скасовує. Верхня площина раковини — на висоті 0,75–0,85 м від підлоги.
Нижня крайка дзеркала — не нижче 0,9 м, верхня — не нижче 1,9 м. Якщо дзеркало поворотне, нижню крайку можна підняти до 1,2 м, але ручка повороту має бути на висоті не більше 1,1 м.
Крани — важільного типу або з сенсорним датчиком. Вентилі, які треба крутити, не підходять. Відстань від переднього краю раковини до регулятора крана — не більше 300 мм.
Двері
Ширина у просвіті — не менше 0,9 м; під час капітального ремонту й реконструкції допускається не менше 0,8 м. Пороги не влаштовують узагалі. Двері відчиняються назовні — інакше людина, якій стало зле всередині, заблокує вихід власним тілом або кріслом.
На внутрішньому боці полотна встановлюють горизонтальну ручку на висоті 0,85 м або похилу — від 0,85 м з боку петель до 1,1 м, довжиною не менше ніж 3/4 ширини полотна. За неї людина в кріслі підтягує двері, зачиняючи їх за собою.
Душова зона для МГН
У громадських душових передбачають щонайменше одну зону, обладнану для людини в кріслі колісному. Розмір кабіни — 1,5 × 1,8 м з урахуванням простору для маневрування.
Зону для душу обладнують занавіскою. Якщо йдеться про підприємство чи заклад, де працюють люди з інвалідністю, кількість обладнання рахують за нормативом: одна універсальна душова кабіна на трьох осіб і одна раковина умивальника на сім осіб з інвалідністю.
Тривожна сигналізація
Санітарно-гігієнічні приміщення для МГН обладнують аварійною сигналізацією з оповіщенням, розрахованим і на людей з порушеннями зору, і на людей з порушеннями слуху. Це не опція — це вимога пункту 11.9.
Привід сигналізації — шнур червоного, жовтого або іншого контрастного відносно стіни кольору, з двома браслетами діаметром 50 мм. Один браслет розміщують на висоті 0,8–1,1 м над підлогою, другий — на висоті 0,1 м. Другий потрібен для випадку, коли людина впала й не може підвестися: дотягнутися до нього можна лежачи.
Кнопка скидання сигналу — у межах досяжності з сидіння унітаза або з сидіння в душовій кабіні, на висоті 0,8–1,1 м, контрастна відносно стіни. Якщо унітаз стоїть у куті, кнопку скидання розміщують вище горизонтального поручня, біля тримача паперу. Спрацювання має давати і візуальний, і звуковий зворотний зв’язок.

Висота органів керування
Усе, до чого треба дотягнутися рукою, — пристрої відчинення дверей, горизонтальні поручні, ручки, важелі, крани, кнопки — розміщують на висоті не менше 0,85 м і не більше 1,1 м від підлоги. Це «робоча зона» людини, яка сидить у кріслі.
Дитячий унітаз і сповивальний столик
Для закладів, куди приходять з дітьми, норма встановлює окремі розміри. Сидіння дитячого унітаза — 205–380 мм від підлоги, при кутовому розміщенні відстань від осі до бічної стінки 305–380 мм. Поручні біля дитячих унітазів — на висоті 510–635 мм, умивальники — 0,4–0,5 м.
У кабінах загального туалету рекомендують передбачати кабіну з тримачем для дитини, а поруч із туалетами — кімнату для годування немовлят з умивальником, сповивальним столиком і розетками для підігрівання суміші.
Позначення
На вході до туалету, де є універсальна кабіна, встановлюють інформаційні таблички з піктограмою Міжнародного символу доступності. Разом із ними на дверях розміщують тактильну табличку зі шрифтом Брайля — щоб приміщення знайшла й людина, яка не бачить піктограми.
Типові помилки, які знаходимо під час обстеження
Часті питання
У медичному закладі санвузол для МГН — окрема вимога, яку перевіряють перед видачею ліцензії. Повний перелік того, що оцінює експерт, — у матеріалі про звіт та висновок про доступність медичних закладів. Якщо потрібен документ на приміщення будь-якого призначення — читайте, як оформлюють висновок про доступність приміщення для МГН. Про самі поручні — їхні види, матеріали й монтаж — на сторінці виготовлення та встановлення поручнів.
Усі числові значення наведено за ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» в редакції зі Зміною № 1 та Зміною № 2, розділ 11 «Санітарно-гігієнічні вимоги».