Висновок про доступність приміщення для МГН

Висновок про доступність приміщення для МГН — він же висновок щодо доступності для осіб з інвалідністю — це документ, яким атестований експерт підтверджує: приміщення відповідає ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд». Його вимагають ліцензійні органи, НСЗУ та інспектори під час перевірок. Оформлює документ не будь-який інженер, а фахівець з технічного обстеження будівель і споруд, який має кваліфікаційний сертифікат.

Два документи, які постійно плутають. «Висновок експерта» і «картка безбар’єрності» — це різні речі з різних процедур. Перший ви замовляєте самі під ліцензію чи перевірку. Другий заповнює власник об’єкта в межах щорічного державного моніторингу. Один одного вони не замінюють — різниця розібрана нижче.

Створення інклюзивного простору: доступність для всіх груп населення

Створення інклюзивного простору, доступного для всіх груп населення — це не тільки питання етики, а ключовий аспект будівництва, що регулюється державними та міжнародними органами. Ще наприкінці 2006 року в ООН було підписано Конвенцію про права осіб з інвалідністю, а в умовах України це питання набуло максимальної значущості з початком військової агресії Росії.

Виготовлення висновку про доступність приміщення для МГН — це один з ключових етапів, що дозволяє підприємствам, бізнесу, а також установам та організаціям зробити впевнений крок на шляху до інклюзивності, а також забезпечити роботу в рамках правового поля.

Зразок висновку про доступність приміщення для маломобільних груп населення на фірмовому бланку — Так виглядає готовий висновок. Натисніть, щоб збільшити

Законодавче регулювання доступності приміщень в Україні

Обов’язок створити доступне середовище встановлює Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Стаття 26 зобов’язує підприємства, установи та організації створювати умови для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до об’єктів фізичного оточення — зокрема тих, хто пересувається на кріслі колісному або з собакою-поводирем. Стаття 27 додає, що проектування, будівництво й реконструкція без пристосування для осіб з інвалідністю не допускаються, а якщо діючий об’єкт неможливо пристосувати повністю — застосовують розумне пристосування.

Хто за це платить. Стаття 27 відповідає прямо: фінансування заходів здійснюється за рахунок власників (балансоутримувачів) об’єктів або орендарів — згідно з договором оренди. Тобто якщо ви орендуєте приміщення, дивіться договір: обов’язок може бути і вашим, і власника.

Технічні вимоги зібрано в ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» — норми затверджено наказом Мінрегіону № 327 від 30.11.2018 і чинні з 1 квітня 2019 року. З тієї ж дати втратили чинність ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». Якщо у висновку, комерційній пропозиції чи проєкті ви бачите посилання на В.2.2-17:2006 — документ спирається на скасовану норму.

Серед основних аспектів, що регулюються цими стандартами:

правильне облаштування сходів та пандусів;
відповідність поручнів та огорож;
нормативні вхідні майданчики;
розміри дверних отворів;
тактильні елементи ззовні та всередині;
дублювання інформації шрифтом Брайля;
обладнання ліфтів та підйомників;
нормативність санітарних приміщень.

Для підтвердження відповідності цим та іншим вимогам ДБН і здійснюється виготовлення висновку про доступність приміщення для МГН.

Хто має право видавати висновок

Це найчастіше джерело зайвих витрат: замовник платить за «висновок», а інспектор його не приймає, бо документ склала особа без повноважень. Позиція державного органу тут однозначна. Держлікслужба у роз’ясненні для аптечних закладів формулює так: підставою для висновку щодо наявності доступності осіб з інвалідністю та інших МГН до приміщень може слугувати документальне підтвердження фахівця з питань технічного обстеження будівель і споруд (експерта), який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Такий фахівець проходить професійну атестацію за постановою Кабміну № 554 від 23.11.2011, а перевірити його можна в реєстрі атестованих осіб на сайті профільного міністерства. За статтею 1 Закону «Про архітектурну діяльність» експерти з кваліфікаційними сертифікатами «несуть відповідальність за достовірність наданих звітів» — саме тому їхній документ і має вагу.

	Висновок (звіт) експерта	Картка безбар’єрності
Хто замовляє	власник або орендар — за власною потребою	держава, у межах щорічного моніторингу
Хто виконує	фахівець з технічного обстеження будівель і споруд з кваліфікаційним сертифікатом	управитель об’єкта самостійно; може залучити фахівця з фізичної безбар’єрності
Навіщо	ліцензія, договір з НСЗУ, перевірка, введення в експлуатацію	державна статистика, рейтинг регіонів, інтерактивна мапа
Результат	звіт з обмірами й фотофіксацією та висновок про відповідність ДБН	ступінь: «безбар’єрний», «частково безбар’єрний» або «бар’єрний»

Навіщо потрібен звіт про доступність?

Забезпечення інклюзивності будівель, споруд та приміщень контролюється державними органами та відповідними перевіряючими інстанціями. Крім того, деякі види господарської діяльності зовсім неможливо впроваджувати без отримання висновку про доступність приміщення для МГН. Зокрема:

банкам та іншим фінансовим установам висновок про доступність необхідний для отримання ліцензії;
медичні заклади без цього документа не можуть укласти договір з Національною службою здоров’я України;
аптеки та інші заклади роздрібної торгівлі ліками — пункт 165 Ліцензійних умов (постанова Кабміну № 929 від 30.11.2016) прямо зобов’язує ліцензіата створити умови доступності для осіб з інвалідністю та інших МГН до приміщень;
освітні заклади, що не організували безперешкодний доступ для учнів, порушують законодавство у галузі освіти.

Однак, крім суто юридичних вимог щодо оформлення висновку, існують абсолютно практичні переваги забезпечення доступності та її підтвердження. Зокрема:

розширення аудиторії клієнтів бізнесу за рахунок осіб з категорії МГН;
створення оптимальних умов та відповідність не тільки державним, а й міжнародним стандартам;
можливість найму на роботу осіб з інвалідністю;
підтримка іміджу соціально-відповідального бізнесу.

Огляд елементів доступності в будівлі: пандус, поручні, контрастне маркування та тактильна навігація

Зрештою ці переваги напряму впливають на дохідність компанії, організації чи підприємства.

Що перевіряє експерт на об’єкті

Обстеження йде маршрутом відвідувача — від межі ділянки до робочого місця, де людину обслуговують. Кожен параметр вимірюють приладами й звіряють з нормою, а не оцінюють «на око».

Прилегла територія	шляхи руху, перепади висот, місця для паркування, покриття
Вхідна група	ухил і ширина пандуса, поручні, майданчик, поріг, ширина дверей у просвіті
Шляхи руху всередині	ширина коридорів, зони розвороту, сходи, ліфти й підйомники
Зони обслуговування	висота стійки, простір для під’їзду, доступні місця (не менше 5 % однотипних)
Санітарні приміщення	розміри універсальної кабіни, зона розвороту, опорні поручні, кнопка виклику
Системи інформації	тактильні смуги, таблички шрифтом Брайля, контрастне маркування, звукове й візуальне оповіщення

Як оформити висновок про доступність?

Процес підтвердження доступності приміщення складається з таких основних етапів:

аналіз наявної документації на об’єкт нерухомості чи конкретне приміщення;
виїзд експерта на об’єкт та проведення обстеження;
фото- та відеофіксація на місці;
вимірювальні роботи;
перевірка відповідності конкретного приміщення чи споруди нормам ДБН В.2.2-40:2018;
аналіз інформації та оформлення звіту;
видача висновку про доступність приміщення для МГН.

Що ви отримуєте на руки

Готовий документ — це не одна сторінка з печаткою. У ньому мають бути:

загальна інформація про об’єкт: адреса, призначення, площа, поверх;
підстава для обстеження — перелік нормативних документів;
опис обстежених зон з фактичними розмірами: територія, вхід, шляхи руху, зони обслуговування, санвузол, системи інформації;
перелік виявлених невідповідностей — конкретно, з цифрами, а не «потребує доопрацювання»;
рекомендації щодо усунення з пріоритетністю робіт;
фотофіксація елементів доступності;
підпис експерта та дані його кваліфікаційного сертифіката.

Проведення обстеження та оформлення звіту має виконуватися лише атестованими експертами. Наші фахівці мають сертифікати, що підтверджують можливість виконання таких робіт, а також значний досвід практичної діяльності. Завдяки професіоналам всі роботи виконуються якісно та в стислі терміни.

Державна оцінка ступеня безбар’єрності: коли приходять без запрошення

Паралельно з добровільним обстеженням в Україні працює щорічний державний моніторинг безбар’єрності — за Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 537 від 26.05.2021 (у редакції постанови № 311 від 18.03.2025, зі змінами від 27.05.2026). Тут оцінку проводить не держава замість вас, а сам управитель об’єкта — власник, балансоутримувач або орендар, який відповідає за експлуатацію.

Строки, які легко пропустити

Мінрозвитку до 1 травня визначає типи об’єктів на рік. Управителі проводять оцінку з 1 червня до 31 серпня з обов’язковою фотофіксацією і подають картку безбар’єрності місцевому органу містобудування до 15 вересня. Далі дані йдуть у звіт регіону й до Реєстру будівель і споруд.

Три можливі оцінки

За результатами об’єкт отримує один із трьох ступенів: «безбар’єрний», «частково безбар’єрний» або «бар’єрний». Результати публічні — вони лягають на Інтерактивну мапу безбар’єрності, де вже понад 70 тисяч об’єктів, і у відкриті дані.

У 2026 році перелік об’єктів моніторингу помітно розширили: крім закладів охорони здоров’я, освіти, ЦНАП і центрів зайнятості, до нього вперше увійшли багатоквартирні житлові будинки, готелі, кафе й ресторани, супермаркети, банки, аптеки, АЗС, заклади догляду та краси й ТРЦ. Тобто бізнес, який раніше моніторингу не бачив, тепер оцінює себе сам — і результат стає публічним. Ще одна зміна 2026 року: управителі об’єктів та ОСББ можуть проводити таку оцінку протягом усього року, а не лише влітку.

Важливо не переплутати. Картка безбар’єрності — це самооцінка для державної статистики. Вона не замінює висновок експерта, який вимагають під час ліцензування чи перевірки. І навпаки: наявність висновку не звільняє управителя від подання картки, якщо його тип об’єкта потрапив до переліку на поточний рік.

Типові помилки, через які висновок не приймають

Висновок на окремий елемент

Найпоширеніша й найдорожча помилка. Держлікслужба попереджає прямо: висновки щодо відповідності окремого елемента — пандуса, сходів, шляхів руху, ліфта — інспектор до уваги не візьме. Експерт має підтвердити доступність приміщення в цілому.

Кнопка виклику замість доступу

Кнопка дзвінка, щоб вийшов співробітник і допоміг, не є елементом доступності й не вважається розумним пристосуванням. Це окрема позиція державного органу, а не думка експерта.

Посилання на скасовані норми

ДБН В.2.2-17:2006 не чинні з 1 квітня 2019 року. Документ, який спирається на них, доводить відповідність нормі, якої вже немає.

Виконавець без сертифіката

Висновок від проєктувальника чи будівельної фірми без кваліфікаційного сертифіката з технічного обстеження — папір без юридичної ваги. Виконавця варто перевірити в реєстрі атестованих осіб до оплати.

Часті питання

Що таке МГН?

МГН — маломобільні групи населення. Це не лише люди з інвалідністю, зокрема користувачі крісел колісних, а й люди з порушеннями зору та слуху, люди похилого віку, вагітні жінки, батьки з дитячими візками, діти, люди з тимчасовою травмою й ті, хто несе великогабаритний багаж. У різні періоди життя до цієї категорії потрапляє від 30 до 50 % населення — тому доступність робиться не для меншості.

Чи це той самий документ, що «висновок щодо доступності для осіб з інвалідністю»?

Так. У практиці той самий документ називають по-різному: висновок про доступність приміщення для МГН, висновок щодо доступності для осіб з інвалідністю, довідка про інклюзивність. Юридично значення має не назва, а хто його склав і що саме підтвердив: відповідність приміщення вимогам ДБН В.2.2-40:2018.

Скільки діє висновок про доступність?

Строку дії законодавство не встановлює: висновок фіксує стан приміщення на дату обстеження. Оновлювати його потрібно після перепланування, реконструкції, капітального ремонту, зміни входу чи призначення приміщення — тобто щоразу, коли змінилося те, що в документі описано.

Що робити, якщо пандус фізично не вміщується?

Застосовується розумне пристосування — індивідуальне рішення, що забезпечує мінімальний стандарт доступності: підіймальні пристрої, механізми, переносні апарелі. Але це саме інженерне рішення замість пандуса, а не кнопка виклику персоналу.

Хто оплачує роботи — власник чи орендар?

Стаття 27 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» дає обидва варіанти: фінансування здійснюється за рахунок власників або балансоутримувачів об’єктів чи орендарів — згідно з договором оренди. Тож питання вирішує ваш договір.

Що буде, якщо висновку немає?

Для бізнесу наслідки не абстрактні: відмова в отриманні ліцензії, неможливість укласти договір з НСЗУ, припис за результатами перевірки, проблеми з введенням об’єкта в експлуатацію. У медичній сфері МОЗ уже відмовляє в ліцензії з прямим посиланням на порушення будівельних норм.

Потрібен висновок про доступність? Компанія «Доступність» виїжджає на об’єкт, робить обміри й фотофіксацію, показує, що саме не відповідає ДБН, і за потреби одразу монтує рішення — від пандуса й поручнів до тактильної навігації та санвузла для МГН. За результатами оформлюємо висновок про доступність приміщення. Консультація безкоштовна.

Отримати консультацію

Для закладів охорони здоров’я вимоги ширші: окрім ДБН В.2.2-40:2018 діє профільний ДБН В.2.2-10:2022, а невідповідність приміщення стає підставою для відмови в ліцензії. Докладно — у матеріалі про звіт та висновок про доступність медичних закладів. Окремі елементи, які перевіряє експерт, розібрані в матеріалах про вхідну групу та обстеження будівлі на доступність.

Нормативна база: Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (ст. 26, 27) · ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (наказ Мінрегіону № 327 від 30.11.2018) · Порядок проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності, затверджений постановою КМУ № 537 від 26.05.2021 у редакції постанови № 311 від 18.03.2025 · Ліцензійні умови, затверджені постановою КМУ № 929 від 30.11.2016 (п. 165) · роз’яснення Держлікслужби щодо підтвердження доступності. Актуально на серпень 2026 року.