Головна / Статті / Облаштування вхідної групи та приміщення всередині для забезпечення доступності згідно ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд
Облаштування вхідної групи та приміщення всередині для забезпечення доступності згідно ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд
Інженер-консультант Хараберюш Микола
+38 (066) 000-32-30
Office.xmm@gmail.com
Вхідна група — це все, що людина долає між тротуаром і холом: підхід, сходи або пандус, майданчик, двері, поріг, тамбур. Якщо хоча б один елемент не відповідає нормі, недоступною стає вся будівля. Вимоги встановлює ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» — пункт 6.1 для входів, 7.2 для зон обслуговування, розділ 9 для потреб осіб з порушенням слуху.
Для кого забезпечують доступність. Не лише для людей з інвалідністю. До маломобільних груп населення норма відносить також людей похилого віку, вагітних жінок, батьків з дитячими візками, дітей, людей з тимчасовою травмою, з великогабаритним багажем — тобто до 30–50 % відвідувачів у різні періоди життя. Доступний вхід потрібен усім їм одночасно.
Вхідна група в розрізі: усі нормовані розміри на одній схемі. Натисніть, щоб збільшити
Нове будівництво і реконструкція — різні правила
Нове будівництво
Діє принцип універсального дизайну: усі входи й виходи, у тому числі евакуаційні, влаштовують врівень із землею — без ґанку взагалі. Покриття тверде, з дренажем і зливостоком. Пандус у такій схемі просто не потрібен.
Реконструкція
Ґанок можна зберегти — але за умови влаштування пандуса. Доступ від ґанку до приміщень першого поверху й ліфтового холу теж забезпечують пандусами. Якщо пандус фізично не вміщується, застосовують розумне пристосування: підіймальні пристрої за ДСТУ EN 81-70, 81-40, 81-41.
Скільки входів мають бути доступними
Питання, на якому часто економлять. Норма відповідає однозначно:
Нове будівництво — доступними мають бути усі входи, призначені для громадського користування.
Капремонт або реконструкція, один головний вхід — не менше одного доступного.
Капремонт або реконструкція, два і більше входів — 50 % від їх кількості, включно з головним.
До доступного входу мають вести тактильні та візуальні елементи з Міжнародним символом доступності. Інакше людина знайде його випадково — або не знайде взагалі.
Двері
Ширина у просвіті, нове будівництво
не менше 0,9 м
Ширина у просвіті, капремонт
не менше 0,8 м
Зусилля відчинення
не більше 3 кг
Затримка автоматичного зачинення
не менше 5 с
Вимикач автоматичних дверей
за 0,6–1,5 м від дверей, на висоті 0,8–1,1 м
Кругла кнопка-вимикач
діаметр не менше 0,15 м
Оглядова панель у полотні
ширина від 0,075 м, нижній край від 0,9 м
Розпашні двері обладнують фіксаторами у положеннях «відчинено» і «зачинено» — або дають затримку зачинення не менше п’яти секунд. Двері, що гойдаються на завісах, норма не допускає взагалі. Обертові двері обов’язково дублюють доступним входом із розсувними або розпашними дверима, позначеним символом доступності.
Для громадських будівель площею 500 м² і більше або з пропускною спроможністю 50 осіб на день і більше хоча б один головний вхід має бути з дверима автоматичного відчинення — на фотоелементах або напівавтоматичними. Для менших об’єктів це рекомендація, а не вимога.
Фрагмент нашого робочого креслення: маркування прозорих дверей і вертикальний підйомник там, де пандус не вміщується
Пороги
Вхідні та внутрішні двері проєктують без порогів. Якщо поріг усе ж потрібен, висота кожного його елемента — не більше 0,015 м, тобто півтора сантиметра. При цьому скіс або міні-пандус біля порога роблять не довшим за 0,3 м з похилом до 8 % (1:12). Усі пороги контрастно виділяють.
Півтора сантиметра — це справді мало: звичайний металевий поріг під дверима зазвичай вищий. Саме поріг найчастіше й перетворює формально доступний вхід на непрохідний для крісла колісного.
Кнопка виклику та зв’язок
Пристрої двостороннього зв’язку вхідної групи — кнопки дзвінка, переговорні пристрої, домофони — розміщують так, щоб до них дотягнулася людина в кріслі: панель керування або кнопка виклику на висоті 1,2 м від рівня землі. Поруч розміщують інструкцію щодо користування.
Усередині: зони обслуговування й доступні кабінети
Доступний вхід без доступного інтер’єру — половина роботи. Основна вимога до кабінетів і місць прийому проста за формулюванням і складна у виконанні: людина в кріслі колісному має дістатися до потрібного місця, розвернутися й дотягнутися до всього, що їй потрібно. Норма розкладає це на конкретні числа.
Місця для осіб з інвалідністю
не менше 5 % загальної місткості закладу
Ідентичні місця обслуговування
5 % їх кількості, але не менше одного
Зона досяжності збоку
не вище 1,4 м і не нижче 0,3 м від підлоги
Зона досяжності фронтально
не вище 1,2 м і не нижче 0,4 м від підлоги
Стіл або прилавок для відвідувача в кріслі
не вище 0,8 м над підлогою
Робоча поверхня прилавка стоячи / сидячи
0,95–1,11 м / 0,74–0,8 м
Зони відпочинку
на кожному поверсі, на 2–3 місця
У зальних приміщеннях місця для осіб з інвалідністю розташовують так, щоб людина повноцінно сприймала те, заради чого прийшла. Не менше двох розосереджених виходів мають бути пристосовані для проходу МГН. У глядацьких залах місця роблять трансформованими й розосередженими — не більше трьох в одному ряду, неподалік евакуаційних виходів і не перекриваючи шляхи евакуації іншим.
Як пристосувати приміщення для людей з порушенням слуху
Це окремий розділ норми, про який згадують рідше за пандуси. Головний принцип: усе, що зазвичай передається звуком, має дублюватися візуально.
У вестибюлі
Інформаційні термінали, екрани або табло типу «рядок, що біжить». Пристрої текстового чи відеозв’язку.
Робоче місце прийому
Щонайменше одне — з відеозв’язком із перекладачем жестової мови, синтезом мовлення в текст і приладами підсилення звуку.
Освітлення для читання по губах
У зонах інформаційних служб, кас, стійок. Скляні екрани там не влаштовують — відблиск заважає бачити обличчя.
Наскрізна візуальна навігація
Від входу до кожного приміщення, щоб орієнтуватися без додаткового спілкування. Знаки крупні й добре освітлені.
Місце для перекладача
Спеціально облаштоване, з додатковим освітленням — щоб було видно руки й обличчя. Альтернатива або доповнення — субтитрування.
Дублювання звуку
Де є звукова інформація — написи на дисплеях, табло, піктограми. У кабіні ліфта — текстовий зв’язок із диспетчером.
Перевірте свою вхідну групу за ДБН
Десять пунктів, які експерт дивиться першими під час обстеження. Відповідайте по своєму об'єкту — наприкінці побачите, що саме не відповідає нормі й до чого готуватися. Результат орієнтовний і не замінює виїзду з обмірами.
Перевірка за ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», пункти 6.1, 7.2, 8.2, 8.4 та розділ 9.
Типові помилки
Пандус є, поріг лишився
Класика: витратилися на пандус, а на вході металевий поріг 4–5 см. Норма дає 1,5 см — усе інше зупиняє крісло.
Доступний тільки чорний вхід
При реконструкції з двома входами доступними мають бути 50 %, включно з головним. Пандус з двору вимогу не закриває.
Кнопка виклику під стелею
Ставлять на зручній для персоналу висоті. Норма каже: 1,2 м від землі — на рівні руки людини, що сидить.
Тугі двері
Доводчик затягнутий так, що двері не відчинити однією рукою. Межа — 3 кг зусилля.
Обертові двері без дубля
Норма прямо вимагає дублювати їх доступним входом із розсувними або розпашними дверима.
Стійка на висоті 1,1 м
Для відвідувача в кріслі поверхня має бути не вище 0,8 м. Інакше він не бачить, що на стійці, і не може нічого підписати.
Часті питання
Для кого забезпечують доступність?
Для всіх маломобільних груп населення, а не лише для людей з інвалідністю. Це особи з інвалідністю, зокрема користувачі крісел колісних, люди з порушеннями зору й слуху, люди похилого віку, вагітні жінки, батьки з дитячими візками, діти, люди з тимчасовою травмою й ті, хто несе великогабаритний багаж. У різні періоди життя до цієї категорії потрапляє від 30 до 50 % населення.
Якою є основна вимога до облаштування доступних кабінетів?
Забезпечити людині в кріслі колісному вільний під’їзд, простір для розвороту й досяжність усього необхідного без сторонньої допомоги. У числах: двері у просвіті від 0,9 м, поріг не вище 0,015 м, зона досяжності 0,3–1,4 м збоку і 0,4–1,2 м фронтально, поверхня столу чи стійки не вище 0,8 м. Доступними мають бути не менше 5 % ідентичних місць обслуговування, але не менше одного.
Як потрібно пристосувати приміщення для людей з порушеннями слуху?
Дублювати звукову інформацію візуально: інформаційні термінали, екрани або табло «рядок, що біжить» у вестибюлі; написи на дисплеях і піктограми там, де є звукове оповіщення. Облаштувати щонайменше одне робоче місце для прийому з відеозв’язком із перекладачем жестової мови, синтезом мовлення в текст і приладами підсилення звуку. Забезпечити освітлення для читання по губах у зонах кас і стійок — і не ставити там скляних екранів. Передбачити місце для перекладача жестової мови з додатковим освітленням та/або субтитрування, а також наскрізну візуальну навігацію від входу до кожного приміщення.
Чи можна залишити ґанок при реконструкції?
Так, але тільки за умови влаштування пандуса. При новому будівництві ґанок не влаштовують узагалі — усі входи роблять врівень із землею. Якщо пандус не вміщується, застосовують підіймальний пристрій за ДСТУ EN 81-70, 81-40 або 81-41.
Якої висоти може бути поріг?
Не більше 0,015 м — півтора сантиметра. І це верхня межа: норма вимагає проєктувати двері без порогів узагалі. Якщо поріг є, біля нього роблять скіс завдовжки до 0,3 м з похилом до 8 %, а сам поріг контрастно виділяють.
Чи обов’язкові автоматичні двері?
Для громадських будівель площею від 500 м² або з пропускною спроможністю від 50 осіб на день — так, щонайменше на одному головному вході. Для менших об’єктів і житлових будинків це рекомендація.
Потрібно привести вхід у відповідність? Компанія «Доступність» виїжджає, робить обміри вхідної групи й приміщень, показує, що саме не відповідає нормі, проєктує та монтує рішення — від пандуса й поручнів до тактильної навігації й підіймальних пристроїв. За результатами оформлюємо висновок про доступність. Консультація безкоштовна.
Усі значення наведено за ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» в редакції зі Зміною № 1 та Зміною № 2: пункти 6.1.1–6.1.4, 7.2.1–7.2.10 та розділ 9.